ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ДЕЛІКТИ В ДИРЕКТИВІ ЄС ПРО ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ ЗА ДОПОМОГОЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

У статті розглядаються положення Директиви 2024/1203 Європейського парламенту та Ради про охорону навколишнього середовища шляхом кримінального права, яка замінила Директиви 2008/99/ЄС та 2009/123/ЄС (Директива), присвячені відповідальності юридичних осіб. Здійснено порівняльний аналіз приписів цього міжнародно-правового документа й української моделі заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.

ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СУБ’ЄКТАМИ ПРИВАТНОГО ПРАВА ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА: ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

У статті на підставі вивчення матеріалів актуальної судової практики та з урахуванням здобутків науки кримінального права розглядаються питання кваліфікації дій вітчизняних суб’єктів господарювання (їхніх представників), які, перебуваючи на підконтрольній Україні території, провадять господарську діяльність у взаємодії із суб’єктами приватного права російської федерації (рф). Вироблено авторські рекомендації щодо кримінально-правової оцінки вказаної протиправної поведінки. З оглядну на релевантний зарубіжний досвід, висунуто пропозиції стосовно законодавчих змін, покликаних мінімізувати підґрунтя для неоднакового застосування відповідних положень Кримінального кодексу України.

ПІДАКЦИЗНІ ТОВАРИ ЯК ПРЕДМЕТ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ

У статті здійснено комплексний правовий аналіз поняття підакцизних товарів як предмета злочину, передбаченого ст. 204 Кримінального кодексу України. На основі статистичних даних, матеріалів судової практики і теоретичних підходів доведено, що формально-легальне тлумачення цього поняття, у межах якого (тлумачення) наголос робиться на положеннях регулятивного (податкового) законодавства, є недостатнім для ефективного правозастосування, а отже, неприйнятним.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

У статті на підставі вивчення матеріалів актуальної судової практики та з урахуванням здобутків науки кримінального права розкриваються особливості застосування спеціальної конфіскації як відмінного від покарання заходу кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти довкілля.

ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ З УРАХУВАННЯМ ПРАКТИКИ ЄСПЛ

Статтю присвячено з’ясуванню специфіки врахування практики Європейського суду з прав людини як джерела кримінального права України при кримінально-правовій оцінці корупційних вчинків. В основу дослідження покладено авторську оцінку матеріалів окремих резонансних кримінальних проваджень.

ПРОБЛЕМА РЕТРОАКТИВНОСТІ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ

Статтю присвячено дослідженню проблеми ретроактивності (зворотної дії в часі) рішень Конституційного Суду України при застосуванні матеріального кримінального закону.

Розкрито особливості рішень Конституційного Суду України як джерела кримінального права. З’ясовано співвідношення ч. 1 ст. 58 Конституції України і ст. 5 Кримінального кодексу України. Констатовано, що на практиці питання про ретроактивність рішень Конституційного Суду України у кримінально-правовій площині актуалізувалось передусім через ухвалення трьох резонансних рішень, на підставі яких неконституційними було визнано статті про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, постановлення суддею завідомо неправосудного рішення і декларування недостовірної інформації.

ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ПОСЯГАНЬ НА ДОВКІЛЛЯ У КОНТЕКСТІ АCQUIS ЄС

Статтю присвячено визначенню перспектив імплементації Директиви (ЄС) 2024/1203 Європейського Парламенту та Ради від 11 квітня 2024 року про захист навколишнього середовища за допомогою кримінального права, яка заміняє Директиви 2008/99/ЄС та 2009/123/ЄС, у кримінальне законодавство України в частині криміналізації посягань на довкілля. Здійснено порівняльний аналіз тих положень цього новітнього міжнародно-правового акта, чинного Кримінального кодексу України та проєкту нового Кримінального кодексу України, в яких мовиться про забруднення довкілля.

ПРО КВАЛІФІКАЦІЮ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ З ПОЗИЦІЇ ЗВОРОТНОЇ ДІЇ КК УКРАЇНИ У ЧАСІ

У статті піддається всебічному науковому аналізу постанова об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 р. у справі № 278/1566/21.

ПРО СПІВВІДНОШЕННЯ ПОСАДОВОГО КОЛАБОРАЦІОНІЗМУ І ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДИ (ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОЗАСТОСОВНІ АСПЕКТИ)

Статтю присвячено з’ясуванню співвідношення складів державної зради і колабораційної діяльності – тих різновидів цього кримінального правопорушення, які уособлюють посадовий колабораціонізм, відповідальність за вчинення якого передбачено частинами 2, 5 і 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (КК). Вказана проблема розглядається з огляду на здобутки кримінально-правової науки та напрацювання новітньої судової практики.

НЕЗАКОННЕ ВИКОРИСТАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ & КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ: ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ

У статті розглядаються проблеми співвідношення складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201 Кримінального кодексу України (КК) «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги», та складів кримінальних правопорушення проти власності. За підсумками проведеного дослідження, яке ґрунтується на аналізі матеріалів актуальної судової практики, здобутках теорії кримінального права і результатах законопроєктної діяльності, висунуто рекомендації щодо вирішення згаданих проблем на практиці, а також визначено перспективи розвитку вітчизняного кримінального закону в частині відповідальності за зловживання з гуманітарною допомогою і благодійними пожертвами.