КВАЛІФІКАЦІЯ ВВЕЗЕННЯ В УКРАЇНУ ТОВАРІВ ПІД ВИГЛЯДОМ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
Статтю присвячено розгляду дискусійного в теорії кримінального права і в судовій практиці питання кваліфікації ввезення в Україну товарів під виглядом гуманітарної допомоги.
ОКРЕМІ ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ КАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НАУКОВИЙ АНАЛІЗ)
Проведений аналіз присвячений окремим правовим позиціям Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності з надання публічних послуг. Констатовано, що правові позиції суду касаційної інстанції щодо кваліфікації службових і «дотичних» до них кримінальних правопорушень заслуговують на те, щоб стати предметом окремого монографічного дослідження.
ПРО РЕТРОАКТИВНУ ДІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ В КОНТЕКСТІ МЕХАНІЗМУ ВИПРАВЛЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ, ЗАПРОВАДЖЕНОГО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Статтю присвячено з’ясуванню того, яким чином механізм виправлення декларацій, запроваджений згідно із Законом від 20 вересня 2023 р. «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану», впливає на застосування ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК) «Декларування недостовірної інформації». Це питання висвітлюється на прикладі конкретного кейсу, який нині перебувало на розгляді Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
ДО ПИТАННЯ ПРО ПРАВОВУ ВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРИ З’ЯСУВАННІ ЗМІСТУ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ПОНЯТТЯ «ПРАВООХОРОННИЙ ОРГАН»
У статті аналізується словосполучення «працівником правоохоронного органу», яке використане у назві і тексті ч. 1 ст. 365 КК та конституційність якого поставлена під сумнів автором однієї конституційної скарги.
ДО ПИТАННЯ ПРО МОМЕНТ ЗАКІНЧЕННЯ КОНТРАБАНДИ
У статті на підставі аналізу здобутків кримінально-правової науки, матеріалів судової практики та положень регулятивного (митного) законодавства з’ясовується момент закінчення контрабанди і, за результатами проведеного аналізу, висуваються рекомендації щодо застосування відповідних положень Кримінального кодексу України. Відзначено, що приводом для звернення до цього задавненого спірного питання, пов’язаного з кримінально-правовою характеристикою контрабанди, стало його винесення на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
СТАТТЯ 206-2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЯК АНТИРЕЙДЕРСЬКА ЗАБОРОНА: ПРОБЛЕМИ ТЛУМАЧЕННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ
Статтю присвячено висвітленню дискусійних аспектів кримінально-правової характеристики протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, відповідальність за вчинення якого передбачено у ст. 206 Кримінального кодексу України (КК). В основу публікації покладено підготовлений у відповідь на звернення до членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді науковий висновок, в якому розглядалось питання про правильність кримінально-правової кваліфікації дій одного з обвинувачених за ч. 3 ст. 206-2 КК.
УМИСНЕ ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЧУЖОГО МАЙНА: ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ
Статтю присвячено розкриттю окремих проблемних аспектів кримінально-правової характеристики умисного знищення або пошкодження чужого майна, передбаченого ст. 194 Кримінального кодексу України, і деяких суміжних кримінальних правопорушень.
ПЕРЕДАЧА МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ЗБРОЙНИМ ФОРМУВАННЯМ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА: ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
У статті з використанням напрацювань кримінально-правової науки і на підставі вивчення матеріалів судової практики розглядається проблема кваліфікації передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора. Показано, що на практиці таке посягання зазвичай отримує кримінально-правову оцінку або як пособництво державі-агресору, або як «господарський» колабораціонізм (ст. 111-2 і ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (КК), відповідно). Висловлено рекомендації щодо розмежування складів злочинів проти основ національної безпеки України.
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО ЯК ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН: ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ТА КВАЛІФІКАЦІЇ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
Статтю присвячено з’ясуванню особливостей криміналізації та кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину за законодавством України. Констатовано нечіткість останнього в частині криміналізації сексуального насильства як воєнного злочину. Показано, що ця нечіткість є наслідком того, що ст. 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни», покликана у вітчизняній правовій системі криміналізувати воєнні злочини, серйозно відрізняється від ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ У КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СТАМБУЛЬСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ
Метою написання статті є висвітлення проблеми криміналізації переслідування у контексті імплементації Стамбульської конвенції і визначення шляхів удосконалення КК України.