Наукові статті
Конституційне положення про неможливість двічі бути притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення (ч. 1 ст. 61 Конституції Україною), відоме ще як принцип «non bis in idem», неодноразово ставало предметом фахового обговорення. Зокрема, досить розповсюдженою є думка про те, що низка положень чинного законодавства України, яке врегульовує особливості кримінальної відповідальності за деякі прояви множинності злочинів, не відповідає зазначеному принципу.
Наукові статті
У статті розглянуто проблемні питання кваліфікації злочину «прийняття пропозиції, обіцянки одержання неправомірної вигоди службовою особою». Ідеться зокрема про можливість визнання злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України, малозначним діянням; відмежування цього злочину від зловживання впливом як самостійного корупційного делікту; кваліфікацію одержання службовою особою неправомірної вигоди за дію (бездіяльність), яку ця особа з урахуванням свого службового становища об'єктивно вчинити неспроможна; співвідношення одержання службовою особою неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, і такого злочину проти власності, як вимагання, учинене службовою особою з використанням свого службового становища.
Наукові статті
У статті з урахуванням здобутків кримінально-правової доктрини та на підставі проведеного аналізу матеріалів судової практики розглядаються проблеми питання тлумачення й застосування статті 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу». Надаються пропозиції щодо вдосконалення цієї кримінально-правової заборони.
Наукові статті
У статті аналізується склад злочину, передбаченого статтею 370 Кримінального кодексу України «Провокації підкупу», розглядаються питання кваліфікації цього службового злочину. Обгрунтовується положення про доцільність збереження вказаної кримінально-правової заборони.
Наукові статті
Пропонуючи у свій час власну класифікацію злочинів у сфері господарської діяльності і виокремлюючи серед них злочини проти системи оподаткування, я виходив з того, что критерієм поділу діянь, передбачених нормами, об'єднаними у розділ VII Особливої частини КК України, на види (группи) має виступати видовий (підгруповий) об'єкт злочинів.
Наукові статті
Злочин – одна з фундаментальних категорій кримінального права, клю-чове для цієї галузі права поняття, яке покладено в основу всіх інших кримі-нально-правових понять та інститутів. Термін «злочин» є складним словом, що утворене з іменника «зло» і дієслова «чинити» та означає «вчинення зла», «вчинене зло».
Наукові статті
Призначення покарання – одне з основних питань, вирішуваних судом при постановленні вироку. Воно потребує належної правової регламентації з тим, щоб злочинці несли за вчинене заслужене покарання, а відповідна діяльність суду була б по можливості позбавлена суб’єктивізму і не перетворювалась б на свавілля. Призначення незаконних і несправедливих покарань не лише ускладнює або унеможливлює досягнення вказаних у ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, а й підриває авторитет правосуддя, призводить до скасування або зміни вироків, порушує права та свободи людини. Однією із загальних засад призначення покарання згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України є призначення покарання з урахуванням обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Наукові статті
Традиційною особливістю шахрайства (ст. 190 КК України) вважається те, що потерпілий, воля якого сфальсифікована об-маном чи зловживанням довірою, бере безпосередню участь у передачі майна чи права на нього. При цьому потерпілий пере-конаний у тому, що розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах (якщо потерпілий – власник майна), інтересах власника (якщо потерпілий – особа, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно) або принаймні не на шкоду цим інтересам.
Наукові статті
Статтю присвячено осмисленню існуючих тенденцій кримінально-правової охорони господарських відносин, а також з’ясуванню перспектив розвитку кримінального законодавства України про злочини у сфері госпо-дарської діяльності. Встановлено, що рисами сучасної кримінально-правової політики у сфері охорони господарської діяльності є постійна зміна її век-торів і суперечливість, внесення законодавчих змін без належного теорети-чного обґрунтування і нерідко відсутність у цих новелах практичного сенсу. На підставі аналізу відповідних кримінально-правових новел констатовано відсутність сформованої стратегії розвитку законодавства України про кримінальну відповідальність за господарські злочини. Запропоновано шляхи поліпшення якості законотворчості в цій сфері.
Наукові статті
У статті зроблено огляд вітчизняних наукових публікацій, присвячених проблемам кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері госпо-дарської діяльності. Констатовано часткову невідповідність назви Розді-лу VII Особливої частини КК України змісту розміщених у ньому криміналь-но-правових заборон. Визначено дискусійні аспекти кримінально-правової ха-рактеристики конкретних господарських злочинів.
