У статті з використанням напрацювань кримінально-правової науки і на підставі вивчення матеріалів судової практики розглядається проблема кваліфікації передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора. Показано, що на практиці таке посягання зазвичай отримує кримінально-правову оцінку або як пособництво державі-агресору, або як «господарський» колабораціонізм (ст. 111-2 і ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (КК), відповідно). Висловлено рекомендації щодо розмежування складів злочинів проти основ національної безпеки України.

Завантажити